Наша дума,наша пісня

Наша дума,наша пісня

Наша дума,наша пісня

Не вмре,не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Т. Г. Шевченко

Кобзарі(лірники, бандуристи)-українські народні співці,які були творцями й виконавцями історичних пісень і дум, що відображали найважливіші події життя народу впродовж кількох століть,утверджували дух українців,ідеали добра,справедливості, високої моралі в суспільстві й побуті.

Кобзарі(лірники, бандуристи)-українські народні співці,які були творцями й виконавцями історичних пісень і дум, що відображали найважливіші події життя народу впродовж кількох століть,утверджували дух українців,ідеали добра,справедливості, високої моралі в суспільстві й побуті.

Дума-це великий народний віршований епічний твір героїчного або соціального змісту, який виконується речитативом-протяжним мелодійним проказуванням - у супроводі кобзи, бандури чи ліри.

Дума-це великий народний віршований епічний твір героїчного або соціального змісту, який виконується речитативом-протяжним мелодійним проказуванням - у супроводі кобзи, бандури чи ліри.

Думи виконували мандрівні співці-музики. Виконання дум вимагало від кобзарів особливого таланту, тривалої науки та співацьких умінь.

Думи  з‘явилися приблизно в XV сторіччі-у час винекнення козацтва. Гійом де Боплан, француз, який перебував в Україні в XVI ст., таке: 《 Опис України 》про козаків повідомляв таке: 《 Вони кмітливі… дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя… Добре загартовані, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, однадушні, власним життям не дорожать…Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави… 》

Думи  з‘явилися приблизно в XV сторіччі-у час винекнення козацтва. Гійом де Боплан, француз, який перебував в Україні в XVI ст., таке: 《 Опис України 》про козаків повідомляв таке: 《 Вони кмітливі… дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя… Добре загартовані, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, однадушні, власним життям не дорожать…Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що у глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави… 》

Українські кобзарі відіграли важливу роль у становленні й розвитку дум. Незрячі співці об‘єдувалися в кобзарстві братства, у яких навчали учнів кобзарської майстерності.Кобзарі грою на бандурі та співом заробляли собі на життя.

Українські кобзарі відіграли важливу роль у становленні й розвитку дум. Незрячі співці об‘єдувалися в кобзарстві братства, у яких навчали учнів кобзарської майстерності.Кобзарі грою на бандурі та співом заробляли собі на життя.

Остап Микитович Вересай – відомий український кобзар. Його імя стало легендою. Вирізнявся він з-поміж інших кобзар вмінням імпровізувати, умів пере дати стан великої скорботи, був умілим виконавцем гумористичних і сатиричних пісень. Його розлогий спів справляв незабутнє враження. Ним закоплювались композитори М. Лисенко,

Остап Микитович Вересай – відомий український кобзар. Його імя стало легендою. Вирізнявся він з-поміж інших кобзар вмінням імпровізувати, умів пере дати стан великої скорботи, був умілим виконавцем гумористичних і сатиричних пісень. Його розлогий спів справляв незабутнє враження. Ним закоплювались композитори М. Лисенко,

П. Чайковський, письменники П. Куліш, П. Чубинський, М. Старицький. У пресі писали, що《 сліпий сімдесятилітній співець… наділений величезним талантом і в його думах як жива, стоїть Україна, сповнена спогадів про минуле… Спів Вересая відзначається пристрастю та глибоким задушевним почуттям》.

Гончаренко Гнат Тихонович був теж сліпим кобзарем. Гнат Хоткевич писав: 《 Гончаренко - один з найсвітліших образівз усіх відомих мені кобзарів 》.Менера виконання ГнатаТихоновича вирізнялася архаїчними ознаками, що були притаманні стилю співців даньої школи. Він був спадкоємцем найкращих кобзарських традицій . Гончаренко залишив по собі багато учнів, серед яких- П. Древченко, Г. Байдиків, С. Горобець.

Гончаренко Гнат Тихонович був теж сліпим кобзарем. Гнат Хоткевич писав: 《 Гончаренко - один з найсвітліших образівз усіх відомих мені кобзарів 》.Менера виконання ГнатаТихоновича вирізнялася архаїчними ознаками, що були притаманні стилю співців даньої школи. Він був спадкоємцем найкращих кобзарських традицій . Гончаренко залишив по собі багато учнів, серед яких- П. Древченко, Г. Байдиків, С. Горобець.

Кравченко Михайло Степанович з Великих Сорочинців Миргородського повіту став кобзарем не з власної волі. Тяжке горе сталось з ним у віці 15 років – хлопець осліп. Навчившись грати і співати, Михайло став заробляти собі на життя. Кравченко першим з кобзарів у думах описав революційні події ХХ ст. (повстання селян у с. Великих Сорочинцях та інші). Бандура сліпого музики зберігається у Миргородському краєзнавчому музеї

Кравченко Михайло Степанович з Великих Сорочинців Миргородського повіту став кобзарем не з власної волі. Тяжке горе сталось з ним у віці 15 років – хлопець осліп. Навчившись грати і співати, Михайло став заробляти собі на життя. Кравченко першим з кобзарів у думах описав революційні події ХХ ст. (повстання селян у с. Великих Сорочинцях та інші). Бандура сліпого музики зберігається у Миргородському краєзнавчому музеї

У наш час кобзарські традиії існують в інших формах. В Україні діє прославлена Національно академічна капела бандуристів ім. Г. І. Майбороди. Всі артисти колективу одночасно співають і грають на бандурах. Нині там працює понад 50 співаків-музикантів.

У наш час кобзарські традиії існують в інших формах. В Україні діє прославлена Національно академічна капела бандуристів ім. Г. І. Майбороди. Всі артисти колективу одночасно співають і грають на бандурах. Нині там працює понад 50 співаків-музикантів.